Вы нам мешаете! Застрелитесь сами!

Дивні справи твої Господи!

Почнемо з кінця. Вдячний представнику групи Дмитра Фірташа за публічність –  але… Мене не залишає відчуття перегляду фільму “Звичайне диво” за п’єсою Євгена Шварца. А саме монолог персонажа Євгена Лєонова:

“Я страшный человек.
Тиран, деспот, коварен, злопамятен.
Кто-нибудь, поди сюда.
Ну, ты!
Поздоровайся с ними.
Видите, что я делаю?
И самое обидное, не я в этом виноват.”
А тепер кінець публічної переписки
Вся відповідальність за скорочення перекладається з власників і менеджменту монополіста на уряд, парламент, аграріїв, трейдерів, власне кого завгодно.
Не виконали вимог – починається страта заручників.
І нічого, що жодних причин для скорочень крім бажання  знищити всіх конкурентів –  немає. А не прийняття  ультиматуму – лише привід до давно запланованих дій по зменшенню зайнятого персоналу.
Нагадаємо –  монополіст зажадав прибрати з ринку України всі альтернативи отримання добрив, якими могли б скористатися аграрії і трейдери у випадку зростання цін на добрива, або зловживань з їх розподілом і постачанням.
Трейдери і аграрії з цим актом свідомого самогубства на користь не прозорої групи компаній –  скористатись відмовились. І навіть змогли (можливо тимчасово) відстояти свої права на роботу і чесний конкурентний ринок.
Найбільш не приємним є те, що можливість існування Українських Виробництв Добрив за межами діючої монополії навіть не розглядається.
Можливо тому, що насправді ситуація далеко не така погана як комусь хочеться представити. Заводи пережили куди гірші часи. З суттєво гіршими цінами на газ.
Тому ще раз наголошуємо. Асоціації АПК за підтримку національного виробництва добрив ринковими методами. Але проти монополізації. 
Для скорочення людей з хімічних заводів немає жодних об’єктивних підстав.
Повний текст публічнішої дискусії можна знайти у фейсбуці:
Догори