Найбільш ефективною стратегією фосфатного живлення є поєднання органічних добрив і високоякісних рідких комплексних добрив РКД/ЖКУ (наприклад BLAU phos APP 10:34).

ТЕМУ ролі синергетичних моделей у ефективному живленні рослин варто почати з ефективності поєднання органічних добрив і високоякісних РКД (Рідких комплексних добрив БЛАУ фос/BLAU phos 10:34 // 8:24 // 5:20:5 та інших).

Органічні добрива суттєво покращують засвоєння Рідких Комплексних Добрив і зменшують ризики опіків при внесенні РКД / ЖКУ в рядок чи по листу.

В відео демонструється дослід зі змішування РКД і гумінових / фульво препаратів.

Найбільш ефективною є стратегія живлення яка поєднує органічні добрива і високоякісні РКД /наприклад BLAU phos APP 10:34/. Оскільки органічна речовина ґрунту надає великий непрямий вплив на доступність фосфору рослинам завдяки здатності гумінових і фульвокислот утворювати недисоційовані комплекси /хелати/ з катіонами дво- і тривалентних металів: Al3 +, Fe2*3+, Са2+, Mg2 +, Mn2 +, Ti2*3 +, РЬ2 + і ін. в результаті хелатування катіонів полівалентних металів їх концентрація в ґрунтовому розчині знижується і паралельно зменшується утворення нерозчинних сполук фосфору з металами. Крім того, кислоти, що вивільняються при розкладанні органічної речовини ґрунту і рослинних залишків, помітно підвищують розчинність фосфатів кальцію. У всіх ґрунтах без винятку зі збільшенням вмісту органічної речовини істотно зростає доступність фосфору рослинам. Органічні добрива також покращують структуру ґрунту, що впливає на мобільність фосфорних з’єднань і потенціал міграції РКД.

До позитивних агрономічних властивостей спільного використання РКД/ЖКУ і гумінових з’єднань належить:

-мобілізація сполук фосфору в біодоступності форми;

-мобілізація і транспорт катіонів перехідних металів (зокрема, міді, заліза і цинку) в доступній рослинам хелатній формі;

– оптимізація властивостей грунту (забезпечення енергії для ґрунтових мікроорганізмів і посилення мікробіологічної діяльності, посилення водоутримуючої здатності, зміцнення структури та ін.).

– Оптимізація позакореневого живлення рослин. Маючи властивості поверхнево-активнимх речовин, гумінові кислоти та фульвокислоти знижують поверхневий натяг водних розчинів, збільшуючи тим самим проникність клітинних мембран. У свою чергу це оптимізує пропускну здатність транспортної системи рослин – оптимізує пересування поживних речовин. Це прискорює метаболізм енергії, інтенсивність фотосинтезу і синтез хлорофілу.

– гумінові речовини підсилюють синтез високоенергетичного АденозинТриФосфату (АТФ) в клітинах, який оптимізує дихання рослин.

– деякі молекулярні складові гумінових речовин призводять до формування ростових фітогормонів або діють як «гормоноподібні» речовини.

https://www.youtube.com/watch?v=KXg8oFGzLkM

ТЕМУ роли синергетических моделей в эффективном питании растений следует начать по эффективности сочетание органических удобрений и высококачественных ЖКД (жидких комплексных удобрений БЛАУ фос / BLAU phos 10:34 // 8:24 // 5: 20: 5 и других).

Органические удобрения существенно улучшают усвоение жидкие комплексные удобрения и уменьшают риски ожогов при внесении ЖКД / ЖКУ в строку или по листу.

В видео демонстрируется опыт по смешиванию ЖКД и гуминовых / Фульвий препаратов.

Наиболее эффективной является стратегия питания которая сочетает органические удобрения и высококачественные ЖКД / например BLAU phos APP 10: 34 /. Поскольку органическое вещество почвы оказывает большое косвенное влияние на доступность фосфора растениям благодаря способности гуминовых и фульвокислот образовывать недиссоциированных комплексы / хелаты / с катионами двух- и трехвалентных металлов: Al3 +, Fe2 * 3 +, Са2 +, Mg2 +, Mn2 +, Ti2 * 3 +, РЬ2 + и др. в результате хелатирования катионов поливалентных металлов их концентрация в почвенном растворе снижается и параллельно уменьшается образование нерастворимых соединений фосфора с металлами. Кроме того, кислоты, высвобождаемые при разложении органического вещества почвы и растительных остатков, заметно повышают растворимость фосфатов кальция. Во всех почвах без исключения с увеличением содержания органического вещества существенно возрастает доступность фосфора растениям. Органические удобрения также улучшают структуру почвы, влияет на мобильность фосфорных соединений и потенциал миграции ЖКД.

К положительным агрономических свойств совместного использования РКД / ЖКУ и гуминовых соединений относятся:

-мобилизация соединений фосфора в биодоступности формы;

-мобилизация и транспорт катионов переходных металлов (в частности, меди, железа и цинка) в доступной растениям хелатной форме;

– оптимизация свойств почвы (обеспечение энергии для почвенных микроорганизмов и усиление микробиологической деятельности, усиление водоудерживающей способности, укрепления структуры и др.).

– Оптимизация внекорневой подкормки растений. Имея свойства поверхностно-активнимх веществ, гуминовые кислоты и фульвокислоты снижают поверхностное натяжение водных растворов, увеличивая тем самым проницаемость клеточных мембран. В свою очередь это оптимизирует пропускную способность транспортной системы растений – оптимизирует передвижения питательных веществ. Это ускоряет метаболизм энергии, интенсивность фотосинтеза и синтез хлорофилла.

– гуминовые вещества усиливают синтез высокоэнергетического аденозинтрифосфата (АТФ) в клетках, который оптимизирует дыхания растений.

– некоторые молекулярные составляющие ГВ приводят к формированию ростовых фитогормонов или действуют как «гормоноподобные» вещества.

 

ХЕЛАТИ – У складній хімії термін хелатні комплекси – або скорочено – хелати – означає сполуки, в яких багатопредметний ліганд (має більше однієї самотньої пари електронів) займає щонайменше два координаційні місця (місця зв’язування) центрального атома. Ліганд у цьому випадку називають хелатором (грец. .Ηλή, челе – “клішня” [1]). Центральний атом зазвичай є подвійним позитивно зарядженим іоном металу (наприклад, Fe2 +, Cu2 +). Ліганд і центральний атом пов’язані через координаційні зв’язки. Це означає, що пара зв’язування електронів забезпечується виключно лігандом.

Хелатні комплекси є більш стійкими, ніж ідентичні комплекси з монодентатними лігандами, які не пов’язані один з одним. Цей “хелатуючий ефект” має дві причини. По-перше, зменшення ентропії під час формування комплексу менше, що має термодинамічний стабілізуючий ефект. У наведеному вище прикладі комплекс складається з двох частинок. У разі нехелюючих лігандів сім частинок об’єдналося б, щоб утворити комплекс. З іншого боку, хелатуючий ліганд може відійти від центрального атома лише після того, як всі зв’язки були розірвані, а це означає, що хелатор може дисоціювати набагато бідніше від іона металу. Це також збільшує ймовірність негайної рекомбінації після розщеплення.

Приклади цього можна знайти в такій природі, як гем, хлорофіл або вітамін В12. Важливе значення в медицині в контексті хелатотерапії, наприклад, B. ЕДТА (етилендіамінтетраацетат). Він також використовується в аналітичній хімії для титрування в хелатометрії.

Догори