Припинення розслідування по добривам. Що далі?

Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі офіційно оголосила про припинення розслідування що до введення квотування імпорту добрив.

Чи могла бути інакше?

Якщо ми хочемо грати по світовим торговельним правилам – НІ!  

Як би комусь не хотілось, звести все до питання підтримки хімічної галузі, чи зростання цін – не можливо.  Доказова база не витримує критики. Простий факт , що на нашому ринку багато імпортних добрив не дає підстав для застосування процедури квотування.  Але дає нашим торговельним партнерам можливості для  зустрічних санкцій. І це болюче вдарило б по нашому бюджету і національним інтересам України. Саме це враховувала міжвідомча комісія. Хочу нагадати, що рішення приймав не президент і не міністерство економіки, а Міжвідомча комісія з МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ.

І нам є що втрачати. Особливо в торгівлі з Європою.

Трохи статистики: Наш товарообіг з ЕС це понад 40 мільярдів доларів. І до речі продаж хімічної продукції тут не є грою виключно в одні ворота.

Так, у нас не найкраще зовнішньоекономічне сальдо. Але були часи коли воно було ще гірше. В 2013 році обсяг імпорту з ЄС був не сильно менше ніж в 2019. а баланс вдвічі гірше.  І слід визнати, що Зона вільної торгівлі таки пішла на користь Україні. І так – маса виробників з інших країн та і самої ЄС хочуть захопити українські ринкові ніші в ЄС. Тим більше, що серед торговельних партнерів ЄС Україна не найважливіша і  знаходиться в кінці другого десятку.

 

Що це означає для українського ринку добрив?

Нічого не зміниться. Т.т. національний виробник не зможе посилити монополізацію ринку адміністративними методами. Але і імпортери не отримають жодних нових пільг. Українська велика хімія має ще багато козирів, які дозволяють успішно конкурувати з імпортом. 

Імпорт азотних добрив як і раніше буде знижуватися (а в 2020 році він має чітку тенденцію до зниження)   в сегментах, де українські підприємства будуть вести цінову конкуренцію. Наразі Україна має повну можливість забезпечувати велику хімію газом за цінами не вище середньоєвропейських, а також підтримати хіміків податковими та іншими пільгами. Саме ці заходи необхідно рекомендувати уряду і президенту для підтримки хімії. А ще залучення під пільгові програми інвесторів, які модернізують, чи побудують в Україні нові хімічні заводи. 

Варто розуміти, що виявлення  імпорту добрив за зниженими цінами є підставою для  антидемпінгових процедур. А це цілком ринковий метод обмеження не чесної конкуренції. Вітчизняна велика хімія може скористатися цим інструментом.

Особливо турбують плани по скороченню працівників хімічних заводів. Слід зазначити, що оголошені вони були не сьогодні і вже неодноразово проводились. Але прив’язувати їх до не введення квотування на українському ринку добрив – це явна маніпуляція.

 

Окремо маю сказати за сегмент сервісних агрохімічних компаній (трейдери, імпортери, малі виробники агрохімії).

З боку великої хімії ми почули багато звинувачень, що саме незалежні трейдери винні в усіх бідах українського ринку. В тому числі в  високих цінах. І як висновок – обіцянку боротися з незалежним трейдингом шляхом створення власної “мега трейдерської” компанії під гаслом “торгівлі від заводу до кінцевого споживача без посередників”. Ідея звучить логічно, якщо не знати, що заводи-виробники  (принаймі найбільшої хімічної промислової групи) не здійснюють самостійних продажів. Вони працюють за давальницькою схемою. І можливо саме в цьому причина того, що заводи не мають достатнього фінансування. 

Відверто кажучи, такі жорсткі заяви представників великої хімії стали неприємним сюрпризом для трейдерської спільноти. Незалежні сервісні компанії завжди були надійними партнерами для вітчизняної промисловості мінеральних добрив. І як елемент конкурентного ринку незалежний трейдинг відіграє позитивну роль на ринку добрив.  Сервісні компанії – це демпфер який несе значну частину фінансових і організаційних ризиків. Вони є  помічником сільськогосподарських виробників в забезпеченні оптимальної собівартості аграрної продукції. Саме трейдери в останні роки відкрили найбільшу кількість виробництв нових добрив в Україні. Наочним прикладом є виробнича група УТК Хімальянс/UTK BLAU chem в якій я працюю  директором з розвитку і комерції. Ми виробляємо Рідкі Комплексні Добрива за достатньо складною технологією кислотного синтезу, яке є повноцінним хімічним виробництвом. 

Під час дискусій в Міністерстві Економіки було озвучено чимало пропозицій по оптимізації українського ринку добрив. Зокрема по зменшенню рівня монополізації, або що до “публічної оферти”, яка дозволяє купувати будь-кому добрива безпосередньо на заводах-виробниках. Нажаль, ці пропозиції не були почуті. Натомість з боку монополіста постійно відбувався публічний пошук ворогів.  Важко назвати такий підхід конструктивним.

Тим не менш, незалежні агрохімічні сервісні, трейдингові і виробничі компанії закликають уряд підтримати національну промисловість мінеральних добрив ринковими методами, які не порушують національних інтересів України. Національна промисловість мінеральних добрив є невід’ємною частиною українського АПК.

 

 

 

 

 

 

Догори
×