Правильне фосфатне живлення – гарантія високого врожаю.

Оскільки фосфор «контролює» практично всі біохімічні процеси життєдіяльності рослин, своєчасне забезпечення їх живлення фосфором має першорядне значення для формування високих врожаїв сільськогосподарських культур.

Фосфор виконує енергетичну і конституційну функції в рослинах і інших організмах. Фосфор входить до складу багатьох життєво важливих фосфорорганічних сполук, серед яких найбільше значення мають АТФ і нуклеїнові кислоти, які беруть участь практично у всіх біохімічних процесах енергетичного обміну в клітині, передачі спадкової інформації, синтезі ферментів, білків, вуглеводів та інших речовин. Макроергічні зв’язки АТФ є головним отримувачем енергії, що утворюється при фотосинтезі і в процесі дихання клітини, а також основним постачальником енергії, необхідної для здійснення синтезу білків, жирів, вуглеводів і активного надходження елементів живлення в рослини. Важлива роль фосфору в складі фосфатидів – утворення ліпідних цитоплазматичних мембран, що контролюють надходження поживних речовин в рослини.

 

Основним джерелом фосфатного живлення рослин є аніони ортофосфорної кислоти H3PO4 ,  хоча можливе надходження в рослину також аніонів двохатомної пірофосфорної кислоти  H4P2O7 .

Іони фосфатів переміщаються до коренів рослин в основному в результаті дифузії з масовим потоком води, що витрачається на транспірацію. При низькій вологості ґрунту пересування фосфору до коріння протікає особливо повільно і може лімітувати споживання його рослинами. Так само негативно може впливати і надмірна концентрація фосфат іонів.

Тому надзвичайно важливим є наявність фосфат іонів в максимально водорозчинній формі рівномірно розподілених в вологому шарі ґрунту доступному кореневі системі культурної рослини.

Проблема в тому, що  полівалентними металами фосфат-іони утворюють широкий спектр слаборозчинних і нерозчинних фосфатів, які міцно утримуються в ґрунті на місці їх утворення і переходять в слабко доступну рослинам форму. Формами цих сполук можуть бути обмінно поглинені фосфат-іони, фосфати, міцно хімічно пов’язані на поверхні мінеральних і органічних колоїдів, аморфні і кристалічні фосфати (мінерали) Са, Al, Fe, Mg, Ti, Pb і ін.

При внесенні мінеральних добрив необхідно враховувати кількість (концентрацію) і форму фосфатних добрив.

 

 

Тверді добрива програють ортофосфатним Рідким Комплексним Добривам в технологічності, рівномірності внесення і швидкій доступності  фосфатів. Але виграють в пролонгованості дії добрива в ґрунті.

Поліфосфатні РКД (АРР) об’єднують позитивні риси твердих і простих ортофосфатних РКД. Крім того, мають найбільш високий потенціал ґрунтової міграції серед усіх фосфатних добрив.

Рекомендація: Найбільш ефективним є стратегія живлення яка поєднує органічні добрива і високоякісні РКД (наприклад BLAU phos APP 10:34). Оскільки органічна речовина ґрунту надає великий непрямий вплив на доступність фосфору рослинам завдяки здатності гумінових і фульвокислот утворювати недисоційовані  комплекси (хелати) з катіонами дво- і тривалентних металів: Al3 +, Fe2> 3+, Са2 +, Mg2 +, Mn2 +, Ti23 +, РЬ2 + і ін. в результаті хелатування катіонів полівалентних металів їх концентрація в ґрунтовому розчині знижується і паралельно зменшується утворення нерозчинних сполук фосфору з металами. Крім того, кислоти, що вивільняються при розкладанні органічної речовини ґрунту і рослинних залишків, помітно підвищують розчинність фосфатів кальцію. У всіх ґрунтах без винятку зі збільшенням вмісту органічної речовини істотно зростає доступність фосфору рослинам. Органічні добрива також покращують структуру ґрунту, що впливає на мобільність фосфорних з’єднань і потенціал міграції РКД

Догори